Вибір і придбання нової ванни – справа досить клопітка. Потрібно визначитися з матеріалом, з якого виготовлений cантехнічний прилад, з розміром, кольором і дизайном. Але й після того, як вибрана ванна буде доставлена в квартиру та встановлена на підготовлене для неї місце, клопоти не закінчаться. Для того щоб обновкою можна було користуватися, необхідно підключити її до системи каналізації. У цьому матеріалі, розглянемо, як правильно підключити ванну до каналізації, та як можна зробити це своїми руками, звернувши увагу на основні моменти монтажу.
Для того, щоб ванною можна було нормально користуватися, її потрібно підключити до системи каналізації. Дана операція не є якась особливо складна, однак, вона повинна бути проведена грамотно. В іншому випадку, неминуче виникнення протікань та інших малоприємних проблем. З цією роботою цілком може впоратись будь-який домашній майстер, головне – дотримуватися правил складання і бути уважним.
Підготовка
Перш ніж приступати до підключення, необхідно приготувати всі необхідні матеріали і запам’ятати основні вимоги, та важливі моменти підготовки:
Щоб приєднати ванну до системи каналізації, потрібно буде придбати спеціальний пристрій – сифон для ванни.
Порада! Сифон для ванни часто називають обв’язкою або системою зливу – переливу. Це необхідно знати, щоб не заплутатися, вибираючи товар у відділі сантехніки.
Сифони для ванн бувають виконані з різних матеріалів (латуні, чавуну, пластику, тощо) і можуть мати різну конструкцію.
Для самостійного монтажу рекомендується придбати пластикову обв’язку, оскільки з виробами з металу працювати набагато складніше. Крім того, варто вибрати модель, в якій немає гофрованої трубки. Використання сифонів з гофрованої трубкою не рекомендується, оскільки в гофрі створюється більш високий гідравлічний опір, ніж у гладкої трубі. Там швидше накопичуються відкладення, і очистити від них гофру досить складно.
Слід пам’ятати, що сифон для ванни потребує регулярного контролю та обслуговування (прочищення), тому при його установці слід постаратися забезпечити до обв’язки вільний доступ.
Порада! Якщо під ванною планується поставити глухий екран, то в області розташування сифона обов’язково організовують ревізійний люк. Щоб не псувати інтер’єр, люк можна закрити навісними або зсувними дверцятами.
До початку підключення слід простежити, щоб ванна була встановлена правильно, а саме, перепад по висоті між точкою підключення та каналізаційною трубою був достатнім (від 10 до 20 см). Тільки в цьому випадку, вода з ванни буде йти швидко. При відсутності перепаду по висоті вода у ванні буде застоюватися, а якщо цей перепад буде менший норми, то час, необхідний для зливу води, сильно збільшиться.
Рекомендації по вибору сифонів для ванної
Щоб правильно вибрати і придбати сифон, потрібно знати особливості їх будови:
- Слід знати, що існують універсальні і спеціальні моделі сифонів. Перші підходять до всіх стандартних ванн, у яких відстань між центрами зливних і переливних отворів не перевищує 57,5 см. Якщо планується придбати ванну нестандартної форми або розміру, то слід підібрати до неї спеціальну модель сифона. Іноді виробники докладають обв’язки в комплект до ванни.
- Крім того, у продажі можна зустріти моделі, які підходять тільки для ванн з тонкими стінками, тобто для сталевих або акрилових. До чавунних ванн дані моделі не підійдуть. Але є й сифони універсальні, які можна ставити на ванни з будь-якою товщиною стінки.
- Якщо придбаний сифон з відведенням, наприклад, для підключення пральної машини, але поки побутову техніку встановлювати не планується, міняти обв’язку не варто. Відведення можна закрити, встановивши на нього заглушку. При установці заглушки потрібно обов’язково використовувати герметик.
- Деякі моделі сантехніки поставляються в комплекті з випуском. В цьому випадку, варто придбати спеціальну модель сифона без виходу. Вона приєднується до випуску сантехніки на різьбовому з’єднанні.
Стандартний сифон для ванни, що підходить для більшості наявних моделей
Підбір труб та інших матеріалів
Для підключення ванни до каналізації, можна використовувати жорстку, або гнучку трубу з пластику. Однак, по можливості, слід застосовувати перший варіант. Використання жорсткої гладкої труби, що складається з двох колін, дає кращий результат, ніж використання гофри. Ось ще кілька корисних рекомендацій з підбору матеріалів:
- Найчастіше при складанні систем внутрішньоквартирної каналізації використовують пластикові труби, що мають розмір 40 мм. Оскільки труби сифона мають такий же розмір, то при приєднанні не виникає особливих проблем.
- У тому випадку, якщо основна система зібрана з труб іншого діаметру (наприклад, 50 мм), то для приєднання випуску сифона слід застосувати перехідник відповідних розмірів.
- Якщо у ванній зібрана система відведення стоків з чавунних труб, то для приєднання сифона потрібно гумова перехідна манжета, з діаметрами сторін 40 на 73 мм.
Підключення ванни до системи каналізації
Щоб провести підключення ванни до каналізації, потрібно виконати наступні операції:
- Для початку, необхідно перевірити комплектність купленого сифона, щоб переконатися, що всі елементи і прокладки на місці.
- Потім сифон збирають, встановлюючи герметизуючі гумові прокладки. Для надійності можна додатково обробити прокладки герметиком. Схему зборки сифона можна знайти у інструкції, що додається до нього, або скористатися нашою, що розміщена нижче. При виконанні роботи слід суворо дотримуватися рекомендацій виробника.
- При складанні сифона всі з’єднання слід закручувати вручну. Ключі та інші інструменти використовувати не рекомендується, щоб не пошкодити деталі з пластику. Не варто докладати і надмірних зусиль, намагаючись затягнути з’єднання, так як перетягування з’єднань може привести до розтріскування пластмаси.
- Після того, як сифон буде повністю зібраний, до нього приєднують кінець каналізаційної труби. Другу частину сифона підводять із зворотного боку ванни до зливного отвору.
- Підключення обв’язки проводиться при суворому контролі щільності утворених стиків. Дуже важливо домогтися максимального прилягання гумової прокладки до поверхні, тому що в протилежному випадку, можуть виникнути протікання.
Схема збірки сифону для ванни
Схема збірки сифону для ванної
- Закріпити пластикову або гумову пробку (1) зливного отвору до накладки переливу
- Встановити на зливний отвір у ванній захисну решітку (2) з гумовою прокладкою (2с), для захисту від засмічення сифону.
- У верхній частині відвідного патрубка (4) є платформа з бортиком для прокладки (3) і рельєфними кільцями, що не дозволяють прокладці зміщуватись при монтажі. Виставити прокладку (3) в необхідне положення і притиснути відвідний патрубок (4) до корпусу ванни.
- Вставити з’єднувальний гвинт (5) у захисну решітку (2) та затягнути його стандартною широкою викруткою в гайку (6).
- Одіти пластикову стяжну гайку (8) на відвідний патрубок (4), під гайку встановити конусну гумову прокладку (9) і з’єднати із знімним коліном (7) на потрібній висоті, та акуратно затягнути стяжну гайку (8).
- Одіти другу стяжну гайку (8) на перехідник (10), вставити іншу конусну гумову прокладку (9), відрегулювати висоту сифона та акуратно затягнути стяжну гайку (8).
- У ще одну стяжну гайку (8), на кінці перехідника (10), вставити плоску прокладку (11), для міцного з’єднання безпосередньо із каналізаційним відведенням, (при потребі, за допомогою спеціальної манжети). На цьому етапі, збірка нижньої частини сифону завершена. Переходимо до верхньої частини, до переливу.
- За допомогою конусної або плоскої прокладки (15) та стяжної гайки (16), закріпити гнучкий шланг-гармошку (14) до відведення для переливу (13).
- З’єднати ідентичною гайкою (16) з прокладкою (15) шланг із переливним патрубком (17).
- За допомогою гвинта (20) та прокладки (18), з’єднати через корпус ванни переливний патрубок (17) з накладкою для переливу води (19).
На цьому збірка сифону для ванни завершена, прилад готовий для використання.
Контроль якості
Щоб переконатися, що приєднання труб виконано правильно, а всі стики герметичні, потрібно буде провести невеликий тест. Для цього слід закрити отвір зливу пробкою і набрати повну ванну води. Після того, як рівень рідини досягне переливу, вода почне йти по трубі, що дозволить перевірити, чи немає десь протікання. Потім потрібно вийняти пробку з зливу і випустити всю воду, контролюючи якість збірки і герметичність з’єднання деталей.
Помилки, які можуть бути допущені при підключенні ванни до каналізації
Якщо при підключенні сифона були допущені помилки, то наслідком їх можуть стати протікання, а також малоприємний запах, що йде з зливного отвору.
Досить часто, якщо замість жорсткої труби з коліном, використовується гофра, виникає ситуація, коли в трубі не утворюється водяна пробка. А адже саме, ця пробка грає роль надійного бар’єру на шляху смердючих газів з каналізаційних труб. Якщо гофрована трубка витягнута і не утворює коліна, то воді просто ніде збиратися. Природно, що в цьому випадку, поява неприємного запаху у ванній кімнаті неминуча. Щоб виправити ситуацію, потрібно розтягнути гофру і зігнути її так, щоб вона утворила коліно. Зафіксувати шланг в потрібному положенні можна звичайною ізоляційною стрічкою.
Ще одна поширена помилка початківців майстрів – перетягування з’єднань. Пластик не настільки міцний матеріал, як метал, тому якщо при закручуванні пластмасових деталей докладати дуже багато зусиль, то на деталях можуть утворитися тріщини. Такі пошкодження можуть бути малопомітними, але, тим не менш, крізь них може відбуватися витік стоків. А оскільки в простір під ванною заглядають не часто, то поява плям вогкості може бути виявлено не відразу. Протікання труб призведе до підвищення рівня вологості і росту цвілі, що може зіпсувати оздоблення і привести до виникнення «грибного» запаху.
Слід пам’ятати, що сифон під ванною потрібно регулярно промивати. Справа в тому, що в трубах сифона (особливо в тому випадку, якщо використана гофрована трубка) постійно накопичуються забруднення – бруд, залишки мила, волосся, тощо. Все це є відмінним живильним середовищем для мікроорганізмів, чия життєдіяльність призводить до утворення неприємного запаху, що йде із зливних отворів. Тому приблизно раз на півроку вартує зняти сифон і промити його.
Отже, процес підключення ванни до системи каналізації можна вважати зовсім не складною роботою, що не вимагає професійних навичок і спеціального устаткування. Цю роботу цілком може виконати кожен домашній майстер, важливо тільки дотримуватися правил монтажу і намагатися уникнути помилок при виборі матеріалів та здійсненні складання системи.
